З під брови як пишеться

Перепишіть виділені кольором прийменники, знімаючи риски.
(Як виконувати завдання)

заради

Заради

за/ради

із-за

Із-за

із/за

у напрямку до

У напрямку до

у/напрямку/до

понад

Gонад

по/над

задля

Задля

за/для

під час

Під час

під/час

згідно з

Згідно з

згідно/з

з-над

З-над

з/над

з-під

З-під

з/під

попід

Попід

по/під

наперекір

Наперекір

на/перекір

уздовж

Уздовж

у/здовж

з-поміж

З-поміж

з/поміж

залежно від

Залежно від

залежно/від

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях помилки.
(Як виконувати завдання)

Сніговій ревів десь угорі, котився понад білою безконечною рівниною, а сюди, в міжгір’я, вривалися тільки поодинокі вихори і слали між невидимими горбами пухку снігову ковдру. (Володимир Малик “Чорний вершник”.)

Сніговій ревів десь угорі, котився по-над білою безконечною рівниною, а сюди, в міжгір’я, вривалися тільки поодинокі вихори і слали між невидимими горбами пухку снігову ковдру. (Володимир Малик “Чорний вершник”.)

Я сам засміявся, бо ноги мої пружко розбивали сніговий покрив, вивергаючи з-під нього листя. (Валерій Шевчук “Сповідь”.)

Я сам засміявся, бо ноги мої пружко розбивали сніговий покрив, вивергаючи зпід нього листя. (Валерій Шевчук “Сповідь”.)

Рані Марія махала рукою вслід автомашині, а дочка тим часом жадібними очима поглинала все довкола. (Микола Дашкієв “Зуби дракона”.)

Рані Марія махала рукою в слід автомашині, а дочка тим часом жадібними очима поглинала все довкола. (Микола Дашкієв “Зуби дракона”.)

Вже під керування диспетчера зі станції баржа стала повільно віддалятися від корабля, рухаючись назустріч буксирувальнику, який мав доправити її до вантажного терміналу. (Олег Авраменко “Небо, повне зірок”.)

Вже під керування диспетчера зі станції баржа стала повільно віддалятися від корабля, рухаючись на зустріч буксирувальнику, який мав доправити її до вантажного терміналу. (Олег Авраменко “Небо, повне зірок”.)

Приблизно за сто метрів від інституту в напрямку до міста над автострадою пробігає віадук. (Януш Л. Вишневський “Самотність у мережі”.)

Приблизно за сто метрів від інституту внапрямку до міста над автострадою пробігає віадук. (Януш Л. Вишневський “Самотність у мережі”.)

Я не знаю, чому ми з Толею вибрали саме цю книжку для своїх потаємних читань під час перерви. (Сняданко Наталка “Амаркорд”.)

Я не знаю, чому ми з Толею вибрали саме цю книжку для своїх потаємних читань підчас перерви. (Сняданко Наталка “Амаркорд”.)

Сонце сліпуче било в очі, виринаючи з-за далеких сизих гребенястих пасом. (Іван Багряний “Тигролови”.)

Сонце сліпуче било в очі, виринаючи зза далеких сизих гребенястих пасом. (Іван Багряний “Тигролови”.)

Малий Барабаш виборсався з-під дощок, ображено скривився, ніби роздумуючи, чи йому б не заплакати, а тоді несподівано теж розсміявся. (Сергій Гридін “Федько у пошуках чупакабри”.)

Малий Барабаш виборсався з під дощок, ображено скривився, ніби роздумуючи, чи йому б не заплакати, а тоді несподівано теж розсміявся. (Сергій Гридін “Федько у пошуках чупакабри”.)

Источник

Відповідей: 11

У сучасній російській мові не існує ні слова лобье, ні подлобья.

Це слово вживається тільки з прийменником З, який перед глухою згодної переходить в привід ІС.

Згідно з правилом російської мови, що свідчить, що прислівники, що мають в своєму складі такі іменники або такі іменні форми, які в сучасній літературній мові не вживаються, пишуться разом.

Таким чином, правильно треба писати тільки так: спідлоба.

Відповів на питання: Seale 

Ну оскільки такого красивого слова як Лобье, і ще більш красивого, і залишає великий простір для фантазії слова подлобья, в російській мові все-таки не існує, то це слово доведеться писати разом, навіть якщо не згадувати про правила російської мови. Спідлоба — наріччя, незмінна частина мови, в якій, проте, можна виділити дві приставки ІС і -ПОД-, а також корінь ЛОБЬ- в м’якому зна якого ховається суфікс Й, який виділяють вже у вузівській програмі. Остання ж голосна Е буде не закінченням, не забуваємо, що це наріччя і ніяких закінчень тут бути не може, а суфіксом прислівники. Відповідає слово Спідлоба на питання Як?

Відповів на питання: Maloney  

Зі шкільного курсу російської мови ми знаємо, що це слово буде правильно писатися саме так: спідлоба. Це одні і пишеться воно разом. Привід ІС ставиться перед глухою згодної буквою. У російській мові не існує таких слів як поблобье і лобье.

Відповів на питання: Calathus  

Досить часто зустрічаються кумедні варіанти написання слова «спідлоба», Це і «з під лобья», Може бути і «з-під лобья» і навіть «зпід лобья». Для того, щоб не потрапити в незручну ситуацію і правильно написати слово «спідлоба» варто згадати правила написання прислівники. У них чітко сказано, що наріччя, в складі якого неіснуюче слово, пишеться разом. Отже, перевіримо. Якщо розбити слово і спробувати вжити окремо «лобье», «подлобья». Чи є дані слова? Ні. Значить до слова «спідлоба» може бути застосовано вищесказане правило, а в такому разі, вірне написання слова «спідлоба» буде тільки злитим.

Відповів на питання: Southlander  

Спідлоба. Це слово пишеться разом. Причому, згідно з правил російської мови, слово пишеться разом з приводом ІС (перед глухою згодної). Вовочка був сильно ображений на свого друга і тому дивився на нього з-під лоба.

Відповів на питання: Tnedurp  

Це, звичайно, прислівник і пишеться слітно- спідлоба. Прислівники відповідають на питання: як, де, коли, з якою метою, з якої причини і так далі. Краще мати при собі словник, коли невідомо правопис.

Відповів на питання: Sherifs   

Наскільки знаю я, воно пишеться разом: «спідлоба» (Начебто, це наріччя).

Відповів на питання: Cabezone   

Правильне написання даного слова буде таке: спідлоба.

Якщо говорити про частини мови, то дане слово відноситься до прислівники, так як відповідає на питання «як?».

Читайте также:  Перманентный макияж бровей время процедуры

Утворилося воно від слова «лоб». ІС і ПІД — це будуть приставки.

Має наступні значення: подивитися з-під насуплених брів. Є ще переносне значення: подивитися недружелюбно.

Приклади пропозицій: Дворецький, кинувши погляд з-під лоба, проводив прийшов в кімнату.

Вона подивилася спідлоба, наче обпекла вогнем.

Відповів на питання: Nephrogenic  

Хлопчик в смугастій піжамі дивився на мене з-під лоба.

Дивився як? — «спідлоба».

Видно і з прикладу і з заданого до цього слова питання, що є воно власною мовою.

Утворено за допомогою прийменника -із-. А ми пам’ятаємо, що разом з приводом потрібно писати такі прислівники, які без нього не вживаються. Ні в російській мові такого слова як «подлобья». І правильним буде написати це слово разом.

Отже, це слово правильно пишеться так (разом):

  • спідлоба.

Відповів на питання: Imshi  

Правильно в даному випадку писати дане слово разом і з використанням сполучення не «з», А з використанням поєднання «ис» — В даному випадку відбувається таке трансформування прийменника «з» з заміною згодної на «з», Так як далі йде глуха «п». А разом тому як немає такого слова «подлобья».

Тому ось правильний варіант: спідлоба.

Відповів на питання: Madren 

Добрий день, правильним варіантом є «спідлоба». слово «спідлоба» є наріччям, як відомо для нього є дуже багато правила, як писати разом, окремо і т. п. У цей варіанті потрібно використовувати ось це правило:

Відповів на питання: Aniraco 

Источник

Прийменник

Прийменник

Читайте також: Прислівник

  1. Значення і склад прийменників.
  2. Деякі особливості вживання прийменників.
  3. Правопис прийменників.

1. Значення і склад прийменників

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Наприклад, у реченні Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони, хоч не мають самостійного значення, проте вказують на зв’язки між повнозначними словами.

За походженням прийменники поділяються на:
  • первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через;
  • вторинні, утворені від первинних прийменників: задля, заради, з-під, зпопід, з-поза, з-проміж, із-за, поза, щодо;
  • відприслівникові: близько, внаслідок, всупереч, вподовж, вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, напередодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, відповідно до, залежно від, згідно з тощо;
  • відіменникові: край, кінець, коло, перед, протягом, шляхом, за допомогою, під час, в напрямі до, на шляху до, у зв’язку з, в силу, внаслідок, в результаті тощо;
  • віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на.
За будовою прийменники бувають:
  • прості: без, в, до, крізь, під, кругом, близько, проти, край, кінець, коло;
  • складні (складаються з двох чи більше частин і пишуться разом або через дефіс): задля, з-поза, з-між, із-за, попід, щодо, всупереч, довкола, поруч, поряд;
  • складені (пишуться двома і більше словами): відповідно до, залежно від, згідно з, під час, у зв’язку з, незважаючи на.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) в непрямих відмінках, причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком (без, від. до. крізь, про, при, біля, навколо, назустріч), деякі — з двома (на, над, перед, під, по), а то й з трьома (в, з, за, між).

Прийменники стоять перед іменниками. Лише кілька прийменників можуть стояти і після іменників: 1. Лейтенант озирнувся порядку ради (Іван Ле). 2. Дружна і гучна дівоча пісня линула нам навздогін (Ю.Смолич).

Перевірте себе. Прийменник

1. Випишіть словосполучення в дві колонки: 1) з непохідними прийменниками; 2) з похідними.

Здибався з другом, поклав у шухляду, присів коло мене, уболіваю за справу, росте навпроти школи, збори наприкінці літа, зрубав при корені, держав про запас, виглянув з-за рогу.

Ключ. З других букв перших слів має скластися початок прислів’я: “…, добре й буде”.

Перевірте себе. 2. Випишіть окремо словосполучення, у яких прийменники вжито: 1) з родовим відмінком; 2) із знахідним; 3) з орудним; 4) з місцевим.

Став біля порога, виріс над морем, трапилось у травні, лишився без грошей, надіятися на випадок, обіч дороги, експеримент у лабораторії, ішов з батьком, виглянув з вікна, росте на горі, абстрагуймося від частковостей, агітація за кандидатів.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися закінчення прислів’я: “Не кидай…”

2. Деякі особливості вживання прийменників

Вживаючи варіанти прийменника у та в, слід уникати насамперед збігу голосних, потім — збігу приголосних (при цьому будь-яка пауза сприймається як приголосний): був у мене — були в мене; острів у морі — острів в океані; був у класі — був в аудиторії; вечоріло, у кімнаті стало темніти — стало темніти в кімнаті.

Перед словом, на початку якого є звуки в, ф в різному поєднанні (хв, св, сф і под.), щоб уникнути збігу подібних звуків, як правило, вживаємо у, незалежно від того, на який звук закінчується попереднє слово: були у вівторок, двері у фойє, написано у творі.

Так само щоб уникнути важкого для вимови збігу звуків, використовуються варіанти прийменників з, із і зі, під і піді, над і наді, перед і переді: прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.

Прийменник

Прийменник по в українській мові вживається в небагатьох випадках: пішов по воду, загруз по кісточки, чинити по правді, видно по очах, черговий по школі. Проте часом його вживають недоречно: “прийшов по справі”, “відправив по пошті”, “по останній моді”, “підручник по математиці”, “по його вині”, “сталося по недбалості”, “зупинка по вимозі” і под. Треба: прийшов у справі, відправив поштою, за останньою модою, підручник з математики, з його вини, сталося через недбалість, зупинка на вимогу тощо.

Читайте также:  Ollin professional крем краска для бровей

Після прийменника по іменник ставиться в місцевому відмінку: зв’язати по руках і ногах (а не “по рукам і ногам”), ударили по конях (а не “по коням”) тощо.

Перевірте себе. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленим варіантом прийменника в; 2) зі вставленим варіантом прийменника у.

Щодня … роботі, озимина .. полі, риба … воді, багаж … автобусі, обвал …горах, ураган … океані, ніхто … селі, зсипав … засік, ураган … пустелі, іскра … попелі, міст … майбутнє, був … театрі, йдуть … інститут, ударив … дзвін, виступала … філармонії.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися закінчення прислів’я: “На те голова, …”

3. Правопис прийменників

Прийменники від іменників, займенників, прикметників, числівників пишуться окремо. Проте не слід їх сплутувати з префіксами, які пишуться разом: без дороги — бездоріжжя, при березі — прибережний, у вечір — увечері, з-під шапки — спідлоба, попід вікнами — попідвіконню. Між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення, між префіксом і наступною частиною слова цього зробити не можна: до хати — до рідної хати, до своєї хати і дощенту.

Складні прийменники, утворені від первинних за допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-понад, зпід, з-попід, з-поміж, з-проміж, з-серед, з-посеред.

Також, складні прийменники, утворені від первинних без прийменника з (із),’ пишуться разом: заради, задля, поза, понад, попід, поміж, проміж, щодо (але що ж до).

Складні прийменники прислівникового походження пишуться разом (як і відповідні прислівники): всупереч сподіванкам, услід загонові, довкола вогнища, посеред дороги, обабіч шосе, наперекір знегодам, назустріч бурі, поруч мене, наприкінці дня, внаслідок переживань.

Прийменник

Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізняти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку і пишуться окремо, наприклад: вглиб (прислівник) — в глиб віків (сполучення прийменника з іменником глиб, при якому є додаток у родовому відмінку віків); вбік — в бік річки, всередині — в середині речення, зсередини — з середини розділу, збоку — з боку товаришів, скраю — з краю поля, спочатку — з початку року.

Двома і більше словами пишуться такі складені прийменники, як під час, незважаючи на, відповідно до, залежно від, згідно з, в напрямі до, на шляху до, у зв’язку з, за допомогою, в силу, в результаті (але внаслідок).

Перевірте себе. Прийменник

1. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, як пишуться частини, що в дужках: 1) окремо (прийменники); 2) разом (префікси).

Звернувся (в)друге, пішли (в)чотирьох, плакав (уві)сні, людина (з)людиною, знявся (в)гору, їду (в)гори, вилив (у)друге відро, ішов (на)помацки, подався (до)дому, книжка (переді)мною, (з)малку працюй, було це (в)літку, гукнув (по)батькові.

Ключ. З других букв перших слів має скластися закінчення вислову російського мислителя О.Радищева: “Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити …

Перевірте себе. 2. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) одним словом; 2) через дефіс. Тих словосполучень, у яких прийменники пишуться двома словами, не виписуйте..

Спуститися з/над хмар, один з/перед одного, садять по/над яром, упав під/час бурі, виріс по/серед поля. Лине з/посеред гаю, один з/поміж усіх, об’єднатися за/ради справи. Яскравий по/над міру, мружитися з/під брів, атака з/за лісу.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися початок прислів’я: “… м’якша від чужої подушки”.

Источник

§ 30.Прислівники

1. Разом пишуться:

а)Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відни́ні, відтепе́р, дони́ні, дотепе́р, забага́то, задо́вго, зана́дто, набага́то, наві́чно, нада́лі, надо́вго, наза́вжди, назо́всім, на́скрізь, наспра́вді, невтямки́, негара́зд, ота́к, ота́м, оту́т, пі́дтюпцем, повсю́ди, поде́куди, позавчо́ра, поза́торік, потро́ху, утри́чі, якнайкра́ще.

Примітка. Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі сполучення пишуться окремо: від сього́дні, до за́втра, на за́втра, на по́тім (не відклада́йте цього до за́втра, на за́втра, на по́тім), за бага́то, на бага́то (пор.: забага́то гуля́єш і за бага́то ро́ків упе́рше приї́хав, ста́ло набага́то ле́гше й зал на бага́то місць), на добра́ніч, на ура́.

б)Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: бе́звісти, безпереста́нку, вбік, вве́чері, ввіч, вво́лю, вго́лос, вгорі́, вго́ру, вдень, взи́мку, взнаки́, відра́зу, вкрай, вку́пі, влад, влі́тку, внизу́, вночі́, восени́, впа́м’ятку, впень, впере́д, впере́між, впере́міш, вплав, вплач, впо́перек, впо́ру, враз, вра́нці, вре́шті, врі́вень, врі́вні, вро́зкид, вро́зліт, вро́зсип, вро́зтіч, вряд, всере́дині, вслід, всмак, вщерть, дове́рху, дові́ку, довко́ла, дово́лі, догори́, додо́лу, додо́му, доку́пи, дони́зу, дотла́, доще́нту, за́між, за́мужем, за́очі, запанібра́та, запі́вніч, за́раз, заразо́м, за́світла, збо́ку, зве́рху, зві́ку, згори́, зду́ру, зза́ду, зіспо́ду, зни́зу, зо́зла, зо́кола, зра́зу, зра́нку, зра́ння, зре́штою, зро́ду, зсере́дини, на́бік, на́бір, наве́рх, наверху́, навесні́, нави́воріт, нави́літ, наві́дліг, навідрі́з, наві́к, наві́ки, на́віч, наго́ру (але на-гора́), надве́чір, надво́рі, на́дголодь, на́дзелень, надмі́р, надмі́ру, наза́д, наза́хват, наздога́д, назу́стріч, нани́з, нанизу́, наоста́нок, наоста́нку, напа́м’ять, наперебі́й, напере́ваги, напере́д, наперекі́р, наперері́з, напівдоро́зі, напідпи́тку, напока́з, наполови́ну, напо́хваті, напоча́тку, напри́клад, напро́весні, напроло́м, напропа́ле, нара́з, наре́шті, на́рі́вні, наро́зхват, наси́лу, на́скоком, наспі́д, на́спіх, наспо́ді, насторо́жі, наяву́, о́бік, о́біч, одві́ку, опі́вдні, опі́вночі, о́пліч, підря́д, по́біч, поблизу́, пове́рх, пові́к, пово́лі, поза́ду, по́ночі, по́пліч, по́руч, по́ряд, посере́дині, поча́сти, скра́ю, спе́реду, споча́тку, убі́к, убрі́д, уве́чері, уві́ч, уго́лос, угорі́, уго́ру, уде́нь, узи́мку, узнаки́, укра́й, уку́пі, ула́д, улі́тку, уни́з, унизу́, уночі́, упе́нь, упере́д, упла́в, упла́ч, упо́перек, упо́ру, ура́нці, уре́шті, урі́вень, урі́вні, уро́зкид, уро́зліт, уро́зсип, уро́зтіч, уря́д, усере́дині, услі́д, усма́к, уши́р.

Читайте также:  Ноты для баяна черные брови

в)Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: відда́вна, воста́ннє, вручну́, до́гола́, допі́зна, зави́дна, за́молоду, за́ново, зви́сока, зга́рячу, зле́гка, злі́ва, зно́ву, зрі́дка, напе́вне, на́рі́вні, на́різно, нашвидку́, пома́лу, помале́ньку, потихе́ньку, спо́вна́, спро́ста, сп’я́ну.

г)Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдво́є, втро́є, вче́тверо й под.; впе́рше, вдру́ге, втре́тє й под.; на́дво́є, на́тро́є, наче́тверо й под.; удво́х, утрьо́х, учотирьо́х і т. д.; водно́, заодно́, пооди́нці, спе́ршу.

д)Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию́, втім, наві́що, на́що, передусі́м, почі́м, почо́му, але: до чо́го, за ві́що, за що та ін. в ролі додатків.

е)Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдо́світа, вподо́вж, завбі́льшки, завгли́бшки, завдо́вжки, завто́вшки, завча́су, завши́ршки, знадво́ру, навздогі́н, на́взнак, навки́дьки, навко́ло, навкруги́, навкула́чки, навми́сне, навпаки́, навпере́йми, навпри́сядки, навпросте́ць, навря́д, на́вска́ч, на́вскі́с, навскоси́, навспра́вжки, на́встіж, навтікача́, навздогі́н, наздогі́н, нао́сліп, напогото́ві, позавчо́ра, поза́торік, попідти́нню, спідло́ба.

є)Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босо́ніж, водно́сталь, ліво́руч, мимово́лі, мимої́здом, мимохі́дь, мимохі́ть, наса́мперед, натще́серце, нашвидку́ру́ч, оба́біч, обі́руч, очеви́дно, повсякча́с, право́руч, привселю́дно, самохі́ть, стрімголо́в, тимчасо́во, чимду́ж, чимра́з.

ж)Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як— із будь-якою частиною мови: аби́куди, аби́як, аніскі́льки, анітеле́нь, анітро́хи, анічичи́рк, анія́к; деда́лі, деі́нде, де́коли, де́куди; чима́ло; щове́чора, щогоди́ни, щода́лі, щоде́нно, щодня́, щоду́ху, щомі́сяця, щомо́га, щонайбі́льше, щонайдо́вше, щонайду́жче, щонайкра́ще, щонайме́нше, щонайши́рше й т. д., щоно́чі, щопра́вда, щора́з, щора́зу, щоро́ку, щоси́ли, щохвили́ни (але: дарма́ що, по́ки що, ті́льки що, хіба́ що, чи що); якомо́га, я́кось і яко́сь (з різними значеннями), якра́з, якнайбі́льше, якнайду́жче, якнайдо́вше й под.

Увага. Слід відрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо. Пор.:

Він повернув убік і Ударив у бік.
Спочатку це не було ясно і З початку розмови вони зрозуміли вашу думку.
Прочитай вірш напам’ять і На пам’ять він подарував мені книжку.
Всередині щось дуже заболіло і Це правило шукай у середині розділу.
Хлопці домовилися йти всі вкупі до міста і У купі піску гралися діти.
Зауважую вам востаннє і Вони постукали в останнє вікно.
Ми чуємо це вперше й Зайдемо в перше село.
Втім, я не заперечую й У тім спектаклі виступав і я.
У нас чимало досягнень і Чи мало вам допомагали?
Нащо було починати справу? і На що ви натякаєте?
Ми теж виступали на зборах і Він говорив те ж, що і я.
Якось уже воно буде і Як ось і Марко на поріг.

2. Окремо пишуться:

а)Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): без ві́дома, без жа́лю́, без кінця́, без кінця́-кра́ю, без кра́ю, без ла́ду́, без лі́ку, без мети́, без на́міру, без пуття́, без слі́ду, без смаку́, без су́мніву, без уга́ву, без упи́ну, без че́рги, в за́тишку, в мі́ру, в нагоро́ду, в но́гу, в о́бмін, в обрі́з, в по́зику, в ці́лості, до бі́са, до вподо́би, до гу́рту, до ді́ла, до заги́ну, до запита́ння, до кра́ю, до кри́хти, до ладу́, до ли́ха, до лиця́, до мі́ри, до ноги́, до обі́ду, до оста́нку, до па́ри, до пня́, до поба́чення, до пори́, до пуття́, до ре́чі, до ре́шти, до сих пі́р, до смаку́, до сме́рті, до снаги́, до сього́дні, за годи́ни, за дня́, за кордо́н, за кордо́ном, за раху́нок, за сві́тла, з бо́лю, з-за кордо́ну, з кра́ю в край, з переля́ку, з ра́дості, з розго́ну, на бігу́, на бі́с, на вагу́, на ве́сну (але навесні́), на ви́бір, на видноті́, на ві́дча́й, на відмі́нно, на віку́, на га́му́з, на го́лову, на ди́во, на дозві́ллі, на жа́ль, на зло́, на зразо́к, на льоту́, на ми́ть, на ніщо́, на о́ко, на пору́ки, на проща́ння, на ра́дість, на ра́дощах, на ру́ку, на самоті́, на світа́нку, на скаку́, на сла́ву, на сло́во, на смі́х, на со́вість, на со́ром, на ходу́, на шко́ду, на ща́стя, над си́лу, не з руки́, ні на грі́ш, під бо́ком, під го́ру, під си́лу, по зако́ну, по змо́зі, по зна́ку́, по можли́вості, по пра́вді, по си́лі, по со́вісті, по сусі́дству, по су́ті, по че́рзі, по щи́рості, у ви́гляді, уві сні́, у по́міч, у стокра́т, че́рез си́лу, як слі́д, як тре́ба.

б)Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ра́нку до ве́чора, день у де́нь, з бо́ку на бі́к, з дня на де́нь, оди́н в оди́н, раз у ра́з, рік у рі́к, час від ча́су.

в)Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: дру́гого дня, таки́м чи́ном, те́мної но́чі, тим ра́зом, тим ча́сом і т. ін.

г)Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основно́му, в ці́ло́му.

д)Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по дво́є, по тро́є, по че́тверо тощо.

3. Через дефіс пишуться:

а)Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення —ому або —(к)и: по-ба́тьківському, по-бойово́му, по-бра́тньому, по-господа́рському, по-і́ншому, по-коза́цькому, по-на́шому, по-сво́єму, по-сусі́дському, по-украї́нському, по-христия́нському; по-ба́тьківськи, по-брате́рськи, по-господа́рськи, по-лю́дськи, по-сусі́дськи, по-украї́нськи; також по-лати́ні.

Примітка. У прислівниках цього типу, утворених від складних прикметників, що пишуться через дефіс, дефіс ставиться тільки після по: по-соціалдемократи́чному.

б)Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-пе́рше, по-дру́ге, по-тре́тє й т. д.

в)Неозначені складні прислівники з частками будь-, —будь, —небудь, казна-, —то, хтозна: аби́-то, бу́дь-де, бу́дь-коли, бу́дь-куди, де-не́будь, де́сь-то, ка́зна-де, ка́зна-коли, коли́-будь, коли-не́будь, куди́-будь, куди-не́будь, та́к-то, хто́зна-як, як-не́будь.

г)Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди́-годи́, десь-і́нде, десь-і́нколи, сяк-та́к та ін.

д)Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-бу́дь, віч-на́-віч, всього́-на́-всього, дале́ко-дале́ко, де-не-де́, коли́-не-коли́, ле́две-ле́две, ось-о́сь, пліч-о́-пліч, хоч-не-хо́ч, як-не-я́к.

Для розвитку сайту і оплату хостингів було вирішено привнести рекламу на сайт :(. Вибачаємося за незручності.

Источник